Жапко Валентина Василівна - старша медична сестра. Стаж роботи - 34 роки
Хто здоровий, той сміється.
Все йому в житті вдається.
Він долає всі вершини,
Це ж чудово для людини!
Хто здоровий, той не плаче,
Жде його в житті удача.
Він уміє працювати.
Вчитись і відпочивати.
Хто здоровий - не сумує,
Над загадками мудрує,
Він сміливо в світ іде
Й за собою всіх веде.
Бо здоров'я - це прекрасно.
Здорово, чудово, ясно!
І доступні для дитини
Всі дороги і стежини.
Я вірю, до снаги нам світ змінити,
Здоров'ю скажем „так!", хворобам - „ні!".
І довго та щасливо будуть жити
Здорові діти на оновленій Землі!
Як уберегтися від грипу?
Із метою попередження зараження грипом А/Н1N1 необхідно:
- уникати контакту з особами, які мають прояви грипозної інфекції;
- обмежити відвідування місць великого скупчення людей;
- часто провітрювати приміщення;
- часто мити руки з милом;
- намагатися не торкатися очей, носа або рота немитими руками;
- уникати обіймів, поцілунків і рукопотискань;
- прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку одразу ж після використання потрібно викинути;
- якщо в людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від неї на відстані не менш двох метрів.
Щоб уникнути зараження дітей грипом, батьки повинні:
- навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд;
- навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри;
- залишати хворих дітей вдома ( не відвідувати дошкільні установи й школи);
утримуватися від відвідування місць скупчення людей.
Якщо дитина захворіла грипом, необхідно:
- при перших ознаках захворювання укласти дитину в ліжко й викликати лікаря;
- залишити хвору дитину вдома, крім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога;
- хворого необхідно розмістити в окремій кімнаті або захистити
ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник,
предмети особистої гігієни;
- не допускати контакту хворого зі здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним;
- людина, яка доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно змінювати кожні 4 години;
- після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом;
- маска повинна бути або одноразовою, яку після застосування слід викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою;
- проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу;
- щодня робити вологе прибирання приміщень;
- повітря в приміщеннях повинне бути достатньо вологим;
- мати разові носові серветки й корзину для використаних серветок у межах досяжності хворого;
- створити хворій дитині комфортні умови - вкрай важливим є спокій, постільний режим; якщо в дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря;
- до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо);
- не слід займатися самолікуванням - відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар.
Захист від кишкових інфекцій.
ЯК ПОШИРЮЮТЬСЯ КИШКОВІ ІНФЕКЦІЇ?
- фекально-оральний шлях, коли збудник з організму інфікованої людини потрапляє з фекаліями у зовнішнє середовище, звідки з харчовими продуктами, водою або через забруднені предмети побуту, руки потрапляє у кишечник людини, де починає розмножуватись;
- водний шлях може спричинити спалах кишкової інфекції внаслідок забруднення фекаліями джерел водопостачання: відкриті водойми, криниці;
- харчовий зустрічається під час інфікування харчових продуктів та готових страв руками хворих або носіїв, мухами, тарганами, при обмиванні овочів та фруктів зараженою водою;
- контактно-побутовий шлях реалізується як безпосередньо через забруднені руки хворого або "носія", так і через різні забруднені речі, якими користуються люди.
ЯК ЗАПОБІГТИ КИШКОВИМ ІНФЕКЦІЯМ?
Успіх боротьби з захворюваністю на кишкові інфекції залежить від дотримання санітарної культури. Адже з давніх-давен кишкові інфекції називають хворобами брудних рук. Звідси просте правило: після повернення додому (з роботи, з прогулянки тощо), перед приготуванням та прийомами їжі, перш, ніж доглядати або ж бавитись з дітьми, а також після кожного відвідування туалету вимийте руки з милом. Не забувайте, що й руки дітей повинні бути завжди вимитими, особливо після прогулянок на вулиці, ігор з іншими дітьми та тваринами. А також вживайте лише кип'ячені молоко та воду, утримуйтесь від купівлі харчових продуктів, які реалізуються з порушенням холодових умов, особливо тих, які не підлягають повторній тепловій обробці; слідкуйте за терміном споживання харчових продуктів.
ПРИВЧАЙТЕ ДІТЕЙ РЕТЕЛЬНО МИТИ РУКИ!
Успіх боротьби за зниження захворюваності на кишкові інфекції багато в чому залежить від того, наскільки обізнане населення з причинами виникнення та поширення цих захворювань. Підвищення санітарної культури населення - це величезний резерв подальшого зниження захворюваності на гострі кишкові інфекції.
Якщо розбився ртутний термометр.
Виведіть з приміщення всіх людей.
Відчиніть усі вікна у приміщенні.
Максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері.
Захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов'язкою.
Негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку щільно закрийте кришкою. Використовувати пилосос для збору ртуті - заборонено.
Вимийте забруднені місця мильно-содовим розчином (400 грамів мила і 500 грамів кальцинованої соди на 10 літрів води) або розчином перманганату калію (20 грамів на 10 літрів води).
Зачиніть приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями і провітрюйте протягом трьох діб.
Утримуйте в приміщенні, по можливості, температуру не нижче 18-20°С.
Вичистіть та промийте міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступили на ртуть
Жорстоке поводження з дитиною.
Насильство по відношенню до дітей завжди викликає обурення і подив. Неприпустимою є будь- яка - направлена на шкоду дитині дія - фізична, психологічна, сексуальна. Це далеко не рідкісне явище має свою сумну історію. Жорстокому поводженню, пов'язаному з биттям, ударами, укусами, опіками, насильницькими загрозами, піддається протягом року кожна 15-25 дитина; причому цей показник за останні 100 років знизився в 2 - 3 рази. Травми завдають матері і батьки, близькі родичі і особи, що доглядають за дитиною. Частіше страждають діти-хроніки і діти-інваліди, діти з проблемами поведінки. Покарання рідко продиктоване провиною дитини; частіше воно пов'язане з тим, що поганий сам "вихователь", з його відчуттям незадоволеності, побутовими конфліктами. До 90% серйозних внутрішньочерепних травм у малюків - результат побиття. На жаль, статистика випадків жорстокості по відношенню до дітей далеко не досконала..
Медики вважають за необхідне виділити синдром жорстокого поводження з дитиною в окрему нозологічну форму. Діагностика можлива при визначенні на тілі дитини типових слідів побоїв, опіків і інших пошкоджень, випадковість появи яких маловірогідна. Підозру повинні викликати затримка із зверненням по допомогу, повторні звернення.
Варіантами синдрому жорстокого поводження з дитиною є синдром ображеної дитини (використання дорослими лайливих виразів і т.д.), синдром Мюнхаузена за домовленістю (симуляція близькими дитини його захворювання шляхом викликання у нього блювоти, проносу, пред'явлення необгрунтованих скарг), "гіперсоціалізуюче" виховання, незадоволення потреб дитини - фізичних, нутритивних, психологічних, лікувально-профілактичних.. Лікування і профілактика синдрому жорстокого поводження з дитиною пов'язані з необхідністю додаткового втручання в проблеми сім'ї і дитини представників органів соціальної опіки і правопорядку. Завдання медиків - своєчасно виявити загрозу для дитини і забезпечити їй медико-соціальну і юридичну допомогу. Медичні ради, роз'яснювальна робота з батьками звичайно дають короткочасний ефект.
Коментарi